Universal Open University — приватний університет, дослідницька освітня лабораторія і бізнес-інкубатор одночасно.
Universal Open University — приватний університет, дослідницька освітня лабораторія і бізнес-інкубатор одночасно.
статус проекту
Прямо зараз, в режимі реального часу ми працюємо над оновленням даних цієї сторінки.
Приєдналися нові тьютори до програм з філософії, дизайну та проектного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
Будь ласка, трохи терпіння, а поки пишіть безпосередньо в меседжери команді.

Telegram Facebook
ШКОЛА КУЛЬТУРИ БІЗНЕСУ
ШКОЛА ДИЗАЙНУ
ШКОЛА КАЛІГРАФІЇ

ІНТЕНСИВИ. АРХІВ

Назад
Універса́льна люди́на, енциклопедист, полімат (грец. πολυμαθής, polymathēs — той, що багато вивчив; (велико)вчений) — людина, чий досвід охоплює значну кількість різних предметних галузей. У менш формальній точці зору — ерудит (або різнобічна людина) дуже добре обізнана людина. Більшість стародавніх вчених є універсальними за сьогоднішніми мірками.

Концепція вийшла з численних великих мислителів тієї епохи, які відзначилися в кількох областях мистецтва і науки, зокрема Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Коперник і Френсіс Бекон. Поява цих мислителів була також пов'язана зі зростанням в Італії епохи Відродження і вислову одного зі своїх найдосвідченіших представників, Леона Баттіста Альберті (1404—1472): «людина може все, якщо вона буде» [робити спроби, думати тощо]. Він уособлює основні принципи гуманізму епохи Відродження, яка розглядала в людях повноваження, безмежність їхнього потенціалу для розвитку. Таким чином, обдаровані люди епохи Відродження прагнули розвинути навички у всіх областях знань, у фізичному розвитку, соціальних досягненнях, мистецтві. Термін з тих пір розширився з оригінального використання і був застосований до інших великих мислителів до і після Ренесансу, таких як Аристотель, Йоганн Гете і Ісаак Ньютон.

[Wikipedia]
Космополітизмідеологія світового громадянства, що віддає пріоритет відчуттю приналежності людини до всього людства над всіма іншими соціальними зв'язками, загальнолюдським цінностям над культурними традиціями окремих держав, народів, націй[1][2]. Космополітизм постає у вигляді різних соціально-політичних орієнтацій — від взаємодії та зближення народів до повного відкидання національної культури та патріотизму[3]. Основною ідеєю космополітизму є створення світової держави або ж світової федерації держав[1]. Людину, яка ідентифікує себе з ідеологією космополітизму або з якоюсь з його форм називають космополітом.

Космополітична традиція народилась у середовищі старогрецьких стоїків, перевтілилась в епосі європейського християнства і здобула свій подальший розвиток в епосі Відродження та Просвітництва[2]. Одним із перших космополітів вважають Сократа, який називав себе «жителем і громадянином цілого світу»[4]

Серед визначних космополітів Нового часу є Гійом Постель, Фужере де Монброн, Монтеск'є, Вольтер, Шефтсбері, Дідро, Шарль Піноен Дюкло, князь де Лінь, Грімм, Галіані, Бонваль, Казанова, Караччіолі, Томас Пейн, Кант, Жак Фреско.

[Wikipedia]
Курс UX Design essential
Made on
Tilda